витягувати

витягувати
см. витягати; = ви́тягти, витяга`ти, ви`тягнути
1) вытя́гивать, вы́тянуть; (тяжестью чего-нибудь) обтя́гивать, обтяну́ть
2) (откуда) выта́скивать, тащи́ть, вы́тащить, вытя́гивать, вы́тянуть; извлека́ть, извле́чь
3) (выбирать или находить цитаты, выписки) извлека́ть, извле́чь
4) (устранять) удаля́ть, удали́ть; (с силой) дёргать, выдёргивать, вы́дернуть, вы́дергать
5) (вынимать из-под чего-нибудь, откуда-нибудь) выта́скивать, вы́тащить, высвобожда́ть, вы́свободить; выпра́стывать, вы́простать
6) (получать путём принуждения) выкола́чивать, вы́колотить
7) (наверх) вста́скивать, встащи́ть

Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». . 2008.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "витягувати" в других словарях:

  • витягувати — див. витягати …   Український тлумачний словник

  • витягувати — [виет’а/гуватие] уйу, уйеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • витягувати — див. витягати …   Словник синонімів української мови

  • витягувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • витягати — I = витягувати, витягти 1) (про руку, ногу тощо роблячи рівним, прямим, просувати в якому н. напрямку), витягувати, витягнути, про(с)тягати, про(с)тягувати, про(с)тягти, про(с)тягнути, випрямляти, випрямити, випростувати, випростовувати,… …   Словник синонімів української мови

  • витягування — я, с. Дія за знач. витягувати 1 7) …   Український тлумачний словник

  • діставати — стаю/, стає/ш; наказ. сп. дістава/й; недок., діста/ти, а/ну, а/неш; наказ. сп. діста/нь; док., перех. 1) Брати, витягувати що небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого небудь. 3) Здобувати, відшукувати що небудь, долаючи… …   Український тлумачний словник

  • добувати — а/ю, а/єш, недок., добу/ти, у/ду, у/деш; мин. ч. добу/в, добула/, добуло/; наказ. сп. добу/дь; док. 1) перех. Діставати, роздобувати кого , що небудь. || Заробляти працею. || Брати що небудь у бою, зі зброєю в руках; оволодівати чимось. || перен …   Український тлумачний словник

  • здобувати — а/ю, а/єш, недок., здобу/ти, у/ду, у/деш; мин. ч. здобу/в, була/, було/; наказ. сп. здобу/дь; док., перех. 1) Діставати, розшукувати, знаходити кого , що небудь. || Заробляти, набувати працею. || Брати, завойовувати що небудь, оволодівати чимось… …   Український тлумачний словник

  • зчитувати — ую, уєш, недок., зчита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Читаючи, звіряти передрукований текст з оригіналом; коректувати. 2) спец. Витягувати за допомогою електронного пристрою інформацію, що міститься в його носіях (графічному зображенні, магнітній …   Український тлумачний словник

  • насмоктувати — ую, уєш, недок., насмокта/ти, мокчу/, мо/кчеш, док., перех. Смокчучи, нагнітати або витягувати що небудь …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»